Рецензія на сераіл "Сусідство / The Neighborhood"
«Сусідство» — це той самий ситком, який не намагається видати себе за телегеніальність, а просто хоче бути приємним вечірнім серіалом. І, що важливо, у нього це виходить. Шоу стартувало на CBS 1 жовтня 2018 року, а станом на березень 2026 року вже дійшло до восьмого сезону. В основі сюжету — дві дуже різні родини, які спершу дивляться одна на одну як на проблему, а згодом починають жити як справжні сусіди.
На старті критики були до серіалу жорсткими: перший сезон має 24% на Tomatometer і 67% на Popcornmeter, а консенсус Rotten Tomatoes прямо сварив шоу за слабкі характери й незграбні спроби соціального коментаря. І чесно, в цьому є правда: перші епізоди справді інколи тиснуть на тему расових і культурних відмінностей занадто в лоб, ніби бояться, що глядач без підказки не зрозуміє жарт.
Але є нюанс: «Сусідство» тримається не на “гостроті висловлювання”, а на хімії. Cedric the Entertainer і Max Greenfield витягують серіал майже в кожній сцені. Один — вічно буркотливий король вулиці, другий — людина, яка може дратувати вже самим фактом свого ентузіазму. І саме через це вони працюють. Їхній конфлікт не раз смішніший за більшість прописаних жартів.
Найкраще в цьому серіалі те, що з часом він стає м’якшим і людянішим. Там, де спочатку були просто побутові сутички й стереотипи, поступово з’являється нормальне тепло. «Сусідство» не перевертає жанр, не входить у пантеон великих ситкомів і не завжди влучає в тон, але в ньому є те, чого часто бракує “правильним” комедіям: живі персонажі, домашній ритм і відчуття комфорту. Це серіал не для того, щоб сказати “вау”, а для того, щоб сказати “ну, ще одну серію і спати”. А це, між іншим, теж комплімент.
У підсумку «The Neighborhood» — добрий, легкий і місцями дуже влучний ситком, який пережив прохолодний старт і все ж таки знайшов свого глядача. Не шедевр, але цілком симпатичне телевізійне сусідство, куди час від часу хочеться повертатися.
Оцінка: 7/10
На старті критики були до серіалу жорсткими: перший сезон має 24% на Tomatometer і 67% на Popcornmeter, а консенсус Rotten Tomatoes прямо сварив шоу за слабкі характери й незграбні спроби соціального коментаря. І чесно, в цьому є правда: перші епізоди справді інколи тиснуть на тему расових і культурних відмінностей занадто в лоб, ніби бояться, що глядач без підказки не зрозуміє жарт.
Але є нюанс: «Сусідство» тримається не на “гостроті висловлювання”, а на хімії. Cedric the Entertainer і Max Greenfield витягують серіал майже в кожній сцені. Один — вічно буркотливий король вулиці, другий — людина, яка може дратувати вже самим фактом свого ентузіазму. І саме через це вони працюють. Їхній конфлікт не раз смішніший за більшість прописаних жартів.
Найкраще в цьому серіалі те, що з часом він стає м’якшим і людянішим. Там, де спочатку були просто побутові сутички й стереотипи, поступово з’являється нормальне тепло. «Сусідство» не перевертає жанр, не входить у пантеон великих ситкомів і не завжди влучає в тон, але в ньому є те, чого часто бракує “правильним” комедіям: живі персонажі, домашній ритм і відчуття комфорту. Це серіал не для того, щоб сказати “вау”, а для того, щоб сказати “ну, ще одну серію і спати”. А це, між іншим, теж комплімент.
У підсумку «The Neighborhood» — добрий, легкий і місцями дуже влучний ситком, який пережив прохолодний старт і все ж таки знайшов свого глядача. Не шедевр, але цілком симпатичне телевізійне сусідство, куди час від часу хочеться повертатися.
Оцінка: 7/10
Коментарі
Коментарів поки немає.