Клінт Іствуд

Клінтон Іствуд молодший — американський кіноактор і кінорежисер. У період з 1960-х до 1980-х Клінт Іствуд був одним з найвідоміших зірок Голлівуду, уособлюючи образ небагатослівного героя бойовиків і вестернів. Зараз Клінт Іствуд є авторитетним режисером і лауреатом чотирьох «Оскарів» за найкращу режисуру в 1992 і 2004 роках.

13 листопада 2009 р. Клінт Іствуд став командором ордену Почесного легіону третього ступеня. Вищу державну нагороду Франції американському актору вручив Президент країни Ніколя Саркозі.

Народився Клінт Іствуд 31 травня 1930 року в Сан-Франциско. Як рядовий ВС США брав участь у війні з Північною Кореєю (1950—1953). Переїхав в Голівуд після закінчення служби в армії. Працювати починав у масовках, пізніше отримав кілька другорядних ролей у некомерційних фільмах рівня «Тарантули» (1955). Популярність акторові приніс популярний телесеріал «Роуд» (1959—1966). Роль «людини без імені» у вестерні «За жменю доларів» (1964) Серджіо Леоне, робить Іствуда узнаваним актором. Цього ж героя Іствуд грає ще двічі: в 1965 році у фільмі «На декілька доларів більше» і рік потому в «Хороший, поганий, злий» (1966). Всі три картини є, так званими «спагетті-вестернами», в яких головний герой лише трішки кращий, ніж бандити і лиходії, з якими він зіштовхується. В Америці трилогія надзвичайно популярна, і в 1966 році Іствуд отримує відразу кілька пропозицій попрацювати у голлівудських вестернах.

Картина «Брудний Гаррі» (1971) стала новим етапом творчості актора, незважаючи на критику в пресі пов'язану з анти ліберальною позицією, стає суперхітом того року. З трилером «Туман» (1971), що вийшли на екрани в тому ж році, Іствуд дебютує як режисер. Публіці такий дебют припадає по душі. На початку вісімдесятих Іствуд по праву вважається одним з найпопулярніших американських акторів. У наступні кілька років Іствуд поєднує роботи над своїми власними фільмами: «Вогняний лис» (1981), «Раптова смерть» (1983), «Вершник на коні блідому» (1985), з акторськими роботами у фільмах інших режисерів.

Заговорили про Іствуда, як про розумного і талановитого кінорежисера, після виходу на екрани його найкращого фільму «Птах» (1988). Фільм був удостоєний премії «Оскар» за найкращий звук, сам же режисер отримав за нього «Золотий Глобус» за найкращу режисуру.

До роботи над головним проектом всього свого життя, фільмом «Непрощенний», Клінт Іствуд приступає після провалу в прокаті бойовика «Новачок». Придбаний в 1980 році сценарій, Іствуд тримав у ящику свого столу до 1991 року, поки не досяг того віку, і не набув того життєвого досвіду, який на його думку був необхідний для того, щоб самому зіграти головного героя. На екрани Канади та США фільм виходить в серпні 1992, став найбільш касовим фільмом того року. Фільм, на сьогоднішній день, входить до класики світового кінематографа, отримує чотири «Оскара», два з яких вручають режисерові за «найкращий фільм» і «найкращу режисуру».

За останні роки на суд глядачів режисер представив картини «Прапори наших батьків» (2006), «Листи з Іводзіми» (2006), «Підміна» (2008), «Гран Торіно» (2008), Снайпер (2014). В фільмі «Гран Торіно» Клінт Іствуд, за його власними словами, востаннє зіграв у кіно, і відтепер планує присвятити себе виключно режисурі. «Гран Торіно» також стало найкасовішим фільмом Клінта Іствуда, зібравши у світовому прокаті 268 мільйонів доларів. Однак у 2012-му він зіграв у фільмі Кручений м'яч.

Clinton "Clint" Eastwood Jr. (born May 31, 1930) is an American film actor, director, producer, composer, and former politician. Following his breakthrough role on the TV series "Rawhide" (1959–65), Eastwood starred as the Man with No Name in Sergio Leone's Dollars Trilogy of spaghetti westerns ("A Fistful of Dollars," "For a Few Dollars More," and "The Good, the Bad and the Ugly") in the 1960s, and as San Francisco Police Department Inspector Harry Callahan in the Dirty Harry films ("Dirty Harry," "Magnum Force," "The Enforcer," "Sudden Impact," and "The Dead Pool") during the 1970s and 1980s. These roles, along with several others in which he plays tough-talking no-nonsense police officers, have made him an enduring cultural icon of masculinity.

Eastwood won Academy Awards for Best Director and Producer of the Best Picture, as well as receiving nominations for Best Actor, for his work in the films "Unforgiven" (1992) and "Million Dollar Baby" (2004). These films in particular, as well as others including "Play Misty for Me" (1971), "The Outlaw Josey Wales" (1976), "Pale Rider" (1985), "In the Line of Fire" (1993), "The Bridges of Madison County" (1995), and "Gran Torino" (2008), have all received commercial success and/or critical acclaim. Eastwood's only comedies have been "Every Which Way but Loose" (1978) and its sequel "Any Which Way You Can" (1980); despite being widely panned by critics they are the two highest-grossing films of his career after adjusting for inflation.

Eastwood has directed most of his own star vehicles, but he has also directed films in which he did not appear such as "Mystic River" (2003) and "Letters from Iwo Jima" (2006), for which he received Academy Award nominations and "Changeling" (2008), which received Golden Globe Award nominations. He has received considerable critical praise in France in particular, including for several of his films which were panned in the United States, and was awarded two of France's highest honors: in 1994 he received the Ordre des Arts et des Lettres medal and in 2007 was awarded the Légion d'honneur medal. In 2000 he was awarded the Italian Venice Film Festival Golden Lion for lifetime achievement.

Since 1967 Eastwood has run his own production company, Malpaso, which has produced the vast majority of his films. He also served as the nonpartisan mayor of Carmel-by-the-Sea, California, from 1986 to 1988. Eastwood has seven children by five women, although he has only married twice. An audiophile, Eastwood is also associated with jazz and has composed and performed pieces in several films along with his eldest son, Kyle Eastwood.