Коли франшизу перестали рятувати — вона нарешті ожила
Кінематографічна історія Resident Evil довгий час нагадувала нескінченну боротьбу з особливо живучим зомбі. Скільки його не добивай, воно все одно повертається з новим фільмом. Після численних частин із Міллою Йовович та суперечливого перезапуску 2021 року здавалося, що цій франшизі вже нічого не допоможе. Але Зак Креггер, режисер «Варвара» та «Зброї», довів протилежне.
І зробив він це найпростішим способом: перестав намагатися перетворити Resident Evil на чергову масштабну фантастичну війну.
У центрі сюжету — медичний кур'єр Браян у виконанні Остіна Абрамса. Звичайне робоче завдання обертається нічним кошмаром, у якому на кожному кроці на героя чекають нові смертельні загрози. Жодних надлюдських здібностей, бойової підготовки спецпризначенця чи нескінченного запасу патронів. Перед нами людина, яка просто хоче дожити до ранку.
Саме в цьому головна перевага нової «Оселі зла».
Креггер нарешті зрозумів те, що творці попередніх екранізацій нерідко ігнорували: Resident Evil — це передусім страх перед невідомим. Не кількість убитих монстрів, не видовищність перестрілок, а відчуття безпорадності перед небезпекою.
Режисер майстерно використовує темряву, обмежений простір і тривожне очікування. Він змушує глядача боятися ще до того, як на екрані з'явиться чергова потвора. А коли жах нарешті виривається назовні, фільм не соромиться демонструвати всю свою криваву фантазію.
Окремої похвали заслуговує Остін Абрамс. Його герой не завжди поводиться розумно, іноді панікує, помиляється і виглядає відверто жалюгідно. Але саме тому йому віриш. Абрамс також чудово відчуває комедійний ритм, завдяки чому чорний гумор не виглядає випадковою вставкою.
Втім, ідеальною нову екранізацію назвати важко.
Стрічка настільки захоплюється шаленим темпом, що іноді жертвує розвитком персонажів. Деякі сюжетні рішення працюють переважно за логікою відеогри, а не реального світу. Та й прихильники класичних персонажів серії можуть розчаруватися: замість чергової зустрічі з Леоном чи Джилл їм пропонують цілком самостійну історію.
Проте ця самостійність і стала порятунком фільму.
На Rotten Tomatoes стрічка має 96% позитивних рецензій критиків і 91% схвальних оцінок підтверджених глядачів. Така рідкісна одностайність свідчить, що перезапуск виявився вдалим не лише для фанатів ігрової франшизи.
Вердикт: «Оселя зла» 2026 року — жорстокий, динамічний і напрочуд винахідливий горор, який повертає франшизі її головну зброю — страх. Креггер не намагається перевершити відеоігри кількістю вибухів. Він просто нагадує, чому ми взагалі боялися в них грати.
Оцінка: 8/10
Кінематографічна історія Resident Evil довгий час нагадувала нескінченну боротьбу з особливо живучим зомбі. Скільки його не добивай, воно все одно повертається з новим фільмом. Після численних частин із Міллою Йовович та суперечливого перезапуску 2021 року здавалося, що цій франшизі вже нічого не допоможе. Але Зак Креггер, режисер «Варвара» та «Зброї», довів протилежне.
І зробив він це найпростішим способом: перестав намагатися перетворити Resident Evil на чергову масштабну фантастичну війну.
У центрі сюжету — медичний кур'єр Браян у виконанні Остіна Абрамса. Звичайне робоче завдання обертається нічним кошмаром, у якому на кожному кроці на героя чекають нові смертельні загрози. Жодних надлюдських здібностей, бойової підготовки спецпризначенця чи нескінченного запасу патронів. Перед нами людина, яка просто хоче дожити до ранку.
Саме в цьому головна перевага нової «Оселі зла».
Креггер нарешті зрозумів те, що творці попередніх екранізацій нерідко ігнорували: Resident Evil — це передусім страх перед невідомим. Не кількість убитих монстрів, не видовищність перестрілок, а відчуття безпорадності перед небезпекою.
Режисер майстерно використовує темряву, обмежений простір і тривожне очікування. Він змушує глядача боятися ще до того, як на екрані з'явиться чергова потвора. А коли жах нарешті виривається назовні, фільм не соромиться демонструвати всю свою криваву фантазію.
Окремої похвали заслуговує Остін Абрамс. Його герой не завжди поводиться розумно, іноді панікує, помиляється і виглядає відверто жалюгідно. Але саме тому йому віриш. Абрамс також чудово відчуває комедійний ритм, завдяки чому чорний гумор не виглядає випадковою вставкою.
Втім, ідеальною нову екранізацію назвати важко.
Стрічка настільки захоплюється шаленим темпом, що іноді жертвує розвитком персонажів. Деякі сюжетні рішення працюють переважно за логікою відеогри, а не реального світу. Та й прихильники класичних персонажів серії можуть розчаруватися: замість чергової зустрічі з Леоном чи Джилл їм пропонують цілком самостійну історію.
Проте ця самостійність і стала порятунком фільму.
На Rotten Tomatoes стрічка має 96% позитивних рецензій критиків і 91% схвальних оцінок підтверджених глядачів. Така рідкісна одностайність свідчить, що перезапуск виявився вдалим не лише для фанатів ігрової франшизи.
Вердикт: «Оселя зла» 2026 року — жорстокий, динамічний і напрочуд винахідливий горор, який повертає франшизі її головну зброю — страх. Креггер не намагається перевершити відеоігри кількістю вибухів. Він просто нагадує, чому ми взагалі боялися в них грати.
Оцінка: 8/10
Коментарі
0 відповідейКоментарів поки немає.