Фільм, який обожнюють глядачі й критикують кінокритики
Майкл Джексон був одним із найвпливовіших артистів в історії популярної музики. Його пісні, танцювальні рухи й сценічний образ сформували цілу епоху. Тому масштабна біографічна стрічка про короля попмузики здавалася лише питанням часу.
Але історія Джексона настільки складна й суперечлива, що перед творцями стояло непросте завдання: розповісти про легендарного виконавця, не перетворивши фільм на двогодинний рекламний ролик.
На жаль, саме цього уникнути повністю не вдалося.
«Майкл» розповідає про становлення майбутньої суперзірки: дитинство, виступи у складі The Jackson 5, складні стосунки з батьком і поступове перетворення талановитого хлопчика на одного з найвідоміших артистів планети.
Головною знахідкою фільму став Джаафар Джексон — племінник Майкла, який виконав центральну роль. Його схожість зі знаменитим родичем часом вражає. Але головне навіть не зовнішність.
Джаафар надзвичайно переконливо відтворює характерну пластику Майкла, манеру рухатися, сценічну енергетику та впізнавані жести. Під час музичних номерів іноді виникає відчуття, що перед нами не актор, а сам Джексон.
І саме музичні сцени стають найкращою частиною стрічки.
Режисер Антуан Фукуа вміє працювати з масштабним видовищем. Концертні епізоди виглядають ефектно, музика звучить потужно, а реконструкція культових виступів здатна викликати справжню ностальгію.
Шанувальники артиста безперечно отримають чимало задоволення.
Проблеми починаються тоді, коли фільм намагається вийти за межі концертного майданчика.
Сценарій надто обережний. Джексон постає переважно талановитою, чутливою людиною, яка постійно долає перешкоди на шляху до успіху. Навіть складні аспекти його життя подаються так, щоб не надто порушувати ідеалізований образ головного героя.
Особливо суперечливим стало рішення не показувати звинувачення в сексуальному насильстві над дітьми, які відіграли значну роль у публічній історії Джексона. Сам артист заперечував ці звинувачення. Проте для повноцінного біографічного дослідження важливим є сам факт існування цих суперечок і їхній вплив на його життя.
За повідомленнями американських медіа, відповідні сюжетні епізоди були в ранній версії фільму, але згодом їх вилучили через юридичні обмеження, пов'язані з домовленостями щодо одного з обвинувачів.
У результаті перед нами не стільки дослідження складної особистості, скільки ретельно підготовлена розповідь про її найкращі досягнення.
Критики переважно оцінюють «Майкла» як поверхневу та надмірно стерилізовану біографію. Глядачі ж приходять за музикою, знайомими емоціями й можливістю ще раз пережити магію виступів улюбленого артиста.
І обидві реакції мають пояснення.
Адже якщо сприймати «Майкла» як музичне видовище, фільм справді працює. Але якщо очікувати чесного та глибокого дослідження суперечливої особистості, запитань після перегляду залишиться набагато більше, ніж відповідей.
Вердикт: «Майкл» — технічно якісна, музично захоплива, проте драматургічно поверхнева біографічна стрічка. Джаафар Джексон заслуговує на похвалу, а от сценаристам бракувало сміливості. Хороший концерт — ще не означає хорошу біографію.
Оцінка: 6/10
Майкл Джексон був одним із найвпливовіших артистів в історії популярної музики. Його пісні, танцювальні рухи й сценічний образ сформували цілу епоху. Тому масштабна біографічна стрічка про короля попмузики здавалася лише питанням часу.
Але історія Джексона настільки складна й суперечлива, що перед творцями стояло непросте завдання: розповісти про легендарного виконавця, не перетворивши фільм на двогодинний рекламний ролик.
На жаль, саме цього уникнути повністю не вдалося.
«Майкл» розповідає про становлення майбутньої суперзірки: дитинство, виступи у складі The Jackson 5, складні стосунки з батьком і поступове перетворення талановитого хлопчика на одного з найвідоміших артистів планети.
Головною знахідкою фільму став Джаафар Джексон — племінник Майкла, який виконав центральну роль. Його схожість зі знаменитим родичем часом вражає. Але головне навіть не зовнішність.
Джаафар надзвичайно переконливо відтворює характерну пластику Майкла, манеру рухатися, сценічну енергетику та впізнавані жести. Під час музичних номерів іноді виникає відчуття, що перед нами не актор, а сам Джексон.
І саме музичні сцени стають найкращою частиною стрічки.
Режисер Антуан Фукуа вміє працювати з масштабним видовищем. Концертні епізоди виглядають ефектно, музика звучить потужно, а реконструкція культових виступів здатна викликати справжню ностальгію.
Шанувальники артиста безперечно отримають чимало задоволення.
Проблеми починаються тоді, коли фільм намагається вийти за межі концертного майданчика.
Сценарій надто обережний. Джексон постає переважно талановитою, чутливою людиною, яка постійно долає перешкоди на шляху до успіху. Навіть складні аспекти його життя подаються так, щоб не надто порушувати ідеалізований образ головного героя.
Особливо суперечливим стало рішення не показувати звинувачення в сексуальному насильстві над дітьми, які відіграли значну роль у публічній історії Джексона. Сам артист заперечував ці звинувачення. Проте для повноцінного біографічного дослідження важливим є сам факт існування цих суперечок і їхній вплив на його життя.
За повідомленнями американських медіа, відповідні сюжетні епізоди були в ранній версії фільму, але згодом їх вилучили через юридичні обмеження, пов'язані з домовленостями щодо одного з обвинувачів.
У результаті перед нами не стільки дослідження складної особистості, скільки ретельно підготовлена розповідь про її найкращі досягнення.
Критики переважно оцінюють «Майкла» як поверхневу та надмірно стерилізовану біографію. Глядачі ж приходять за музикою, знайомими емоціями й можливістю ще раз пережити магію виступів улюбленого артиста.
І обидві реакції мають пояснення.
Адже якщо сприймати «Майкла» як музичне видовище, фільм справді працює. Але якщо очікувати чесного та глибокого дослідження суперечливої особистості, запитань після перегляду залишиться набагато більше, ніж відповідей.
Вердикт: «Майкл» — технічно якісна, музично захоплива, проте драматургічно поверхнева біографічна стрічка. Джаафар Джексон заслуговує на похвалу, а от сценаристам бракувало сміливості. Хороший концерт — ще не означає хорошу біографію.
Оцінка: 6/10
Коментарі
0 відповідейКоментарів поки немає.