Катерина Скрипко розкрила одну з найскладніших деталей роботи над українською кримінальною комедією «Добре, що мама не знає». Для великої сцени, яку команда намагалася зняти одним кадром, знадобилися 54 дублі. Про цей досвід акторка розповіла під час допрем’єрного показу 27 жовтня в київському кінотеатрі «Оскар»; її слова оприлюднив «Детектор медіа» 1 листопада.
Виконавиця ролі Рури пояснила, що екшн вимагав підготовки ще до виходу на майданчик. Актори тренувалися з постановниками бою та каскадерами, репетирували в залі, а згодом переносили рухи на локації й узгоджували їх із камерою та оператором.
Найважче було поєднати фізичну роботу з умовами зйомок. Команда працювала вночі, у холоді та з обмеженим запасом часу. Скрипко мала виконувати сцену на підборах; для неї підготували м’який каремат. Попри втому, акторка наголосила на підтримці колег, завдяки якій вдалося використати короткий знімальний період максимально повно.
«Добре, що мама не знає» поставив Саша Литвиненко. Фільм складається з чотирьох новел про родину, члени якої приховують одне від одного кримінальні пригоди. Окремі історії поступово сходяться, а сімейні секрети отримують спільну розв’язку.
Робота над картиною тривала роками та переривалася через пандемію й повномасштабну війну. Український прокат розпочався 29 жовтня. Розповідь Скрипко показує, яка підготовка та витривалість стоять за екранними пригодами, що для глядача тривають лише кілька хвилин.
Виконавиця ролі Рури пояснила, що екшн вимагав підготовки ще до виходу на майданчик. Актори тренувалися з постановниками бою та каскадерами, репетирували в залі, а згодом переносили рухи на локації й узгоджували їх із камерою та оператором.
Найважче було поєднати фізичну роботу з умовами зйомок. Команда працювала вночі, у холоді та з обмеженим запасом часу. Скрипко мала виконувати сцену на підборах; для неї підготували м’який каремат. Попри втому, акторка наголосила на підтримці колег, завдяки якій вдалося використати короткий знімальний період максимально повно.
«Добре, що мама не знає» поставив Саша Литвиненко. Фільм складається з чотирьох новел про родину, члени якої приховують одне від одного кримінальні пригоди. Окремі історії поступово сходяться, а сімейні секрети отримують спільну розв’язку.
Робота над картиною тривала роками та переривалася через пандемію й повномасштабну війну. Український прокат розпочався 29 жовтня. Розповідь Скрипко показує, яка підготовка та витривалість стоять за екранними пригодами, що для глядача тривають лише кілька хвилин.
Коментарі
0 відповідейЩе немає коментарів.