Мене звати Девід

З самого раннього дитинства Девід вчився ненавидіти людей і не довіряти їм. Та і як можна поводитися по-іншому, перебуваючи в табірних катівнях? Коли не знаєш, на кого можна покластися, коли доглядачі можуть перетворити твоє життя на щоденний кошмар. Однак шляхи долі несповідимі, і Девіду надається шанс знайти свободу. І ось він зовсім один, у величезному, не знайомому йому досі світі. З собою у хлопчика тільки буханець хліба й компас, а також лист, який йому потрібно доставити в Копенгаген — місто, де він зможе, нарешті, знайти людей, які подбають про нього.