Колись Джюн була щаслива. Але занадто мала, щоб зрозуміти просту істину: не тільки вчинки можуть завдати комусь шкоди. Пара слів — і сім’ю зруйновано. І в цьому була тільки її провина. Але ось раптом нізвідки перед дівчинкою з’являється крихітний дух у вигляді кумедного яйця. І чарівним чином «ув’язнює» її голос, щоб Джюн більше ніколи не змогла заподіяти комусь страждань.
Так, відтепер німа, але з гіркотою на серці, в тіні власного відчуження, вона продовжує жити і дорослішати. Поки одного разу удача не простягає їй свою теплу долоню, і, міцно взявши дівчинку за руку, проводжає її з темряви жалю до сліпучого світла, назустріч людям, у чиїх силах її змінити. Джюн раптом розуміє, що щастя було недалеко, і що зраненому серцю, такому маленькому серцю, так сильно хочеться співати.
Так, відтепер німа, але з гіркотою на серці, в тіні власного відчуження, вона продовжує жити і дорослішати. Поки одного разу удача не простягає їй свою теплу долоню, і, міцно взявши дівчинку за руку, проводжає її з темряви жалю до сліпучого світла, назустріч людям, у чиїх силах її змінити. Джюн раптом розуміє, що щастя було недалеко, і що зраненому серцю, такому маленькому серцю, так сильно хочеться співати.
