Жан Ренуар

Французький режисер, сценарист, продюсер, актор. Син художника Оґюста Ренуара, брат актора П'єра Ренуара. Його фільми дуже глибоко вплинули на французьке кіно 1930–1950 років. Фільми Ренуара «Велика ілюзія» (1937) і «Правила гри» (1939) входять до числа кращих кінокартин усіх часів і народів, а сам режисер значиться четвертим в списку кращих режисерів, згідно з опитуванням журналу Sight & Sound.

Жан Ренуар народився 15 вересня 1894 року на Монмартрі, у Парижі. Він став другим сином художника-імпресіоніста Оґюста Ренуара і Аліни Шаріґо — дружини Огюста та його натурниці. Жан з юних років займався живописом, потім керамікою. C 1925 р зайнявся кіномистецтвом. Восени 1925 року в кінотеатрі «Стара голубник» була показана перша постановка Ж. Ренуара — «Дочка води». У 1928 році ставить «Дівчинка з сірниками» за казкою Андерсена. Фільм знімався на горищі театру «Стара голубник», переобладнаному в кінопавільйон. За словами П. Лепроон, це був поетичний і винахідливо зроблений фільм, який вперше розкрив у всьому обсязі великий режисерський талант Ж. Ренуара. Наступні німі стрічки Ренуара були непомітними роботами. Саме з появою звуку у кіно настав новий етап у творчості Жана. Звукова комедія-фарс «Дитині дають проносне» (On purge bébé, 1931) справила революцію. У той час шуми та звуки імітувались у студії, а Ренуар записав справжні шуми води, що спускається у вбиральні. Цей експеримент мав великий успіх.

Фільм «Сука» (La Chienne, 1931) став справжнім відкриттям Жана Ренуара. Драма з життя мешканців Монмартра була знята таким чином, що життєва достовірність не заважала відчути алегоричність сюжету. Ренуар особливо дбає про соціальну достовірність своїх героїв. У фільмі «Тоні» (Toni) про італійців-емігрантів він вдається до суворого, майже документального репортажного стилю. Побудована на факті кримінальної хроніки з життя робітництва, картина правдива і досконала. Ліві ідеї і віра в силу простих людей, які беруть долі народів у свої руки, виражені в найкращій роботі режисера — філософській драмі «Велика ілюзія» (La Grande Illusion, 1937), яка принесла Ренуару міжнародне визнання. У 1939 році Жан Ренуар знімає «Правила гри» (La Règle de Jeu) — психологічну драму з елементами гротеску і фарсу, яка розкривала моральне розтління і порожнечу аристократичних кіл. Стрічку вважають вінцем творчості режисера.

Jean Renoir (15 September 1894 – 12 February 1979) was a French film director, screenwriter, actor, producer and author. As a film director and actor, he made more than forty films from the silent era to the end of the 1960s. As an author, he wrote the definitive biography of his father, the painter, Pierre-Auguste Renoir, Renoir, My Father (1962).

In the 1930s, Renoir was associated with the Popular Front, and several of his films reflect the movement's left-wing politics and deal with social issues as well as class disparities. He was perhaps the most significant director of the poetic realism movement. The satirical comedy-drama film The Rules of the Game (1939) is often cited by critics as among the greatest films ever made; it is the only film to earn a place among the top ten films in the respected British Film Institute's Sight & Sound decennial critics' poll for every decade from the poll's inception in 1952 through the 2012 list. Other important works are Grand Illusion (1937), A Day in the Country (1946) and The River (1951).

Andrew Sarris in his influential book of film criticism The American Cinema: Directors and Directions 1929–1968 included him in the "pantheon" of the 14 greatest film directors who had worked in the United States.